Главная » Хвороби та лікування » Шкірні захворювання » Рубромікоз: симптоми і лікування

Рубромікоз: симптоми і лікування

Рубромікоз (або руброфітія) відноситься до микотическим (грибкових) захворювань шкіри і супроводжується ураженням шкірних покривів стоп, кистей, пахово-стегнових складок та інших областей тіла. Серед мікозів він вважається поширеною хворобою, і ймовірність зараження ним висока. Основними проявами цього захворювання, частіше спостерігається серед дорослих, є такі ознаки, як почервоніння, огрубіння, сухість, розтріскування і муковидное відлущування уражених зон шкіри. За даними статистики серед грибкових уражень стоп частка рубромикоза становить від 60 до 90 %.

У цій статті ми ознайомимо вас симптомами різних різновидів рубромикоза і методиками діагностики, лікування та профілактики цієї недуги. Крім цього, ви отримаєте відповідь на питання: «ця Заразна хвороба?»

Зміст

Спочатку цей мікоз частіше спостерігався у Японії та деяких інших країнах. У роки Великої Вітчизняної Війни це захворювання набуло поширення і в країнах Європи та колишнього СРСР.

Заразна хвороба?

Рубромікоз відноситься до высококонтагиозным захворювань (тобто ризик зараження шкіри його збудником надзвичайно високий). Хворіють тільки люди.

Ймовірність захворіти рубромикозом підвищується при сухій шкірі, надмірної пітливості, недотриманні гігієнічних правил, прийом цитостатиків, антибіотиків і кортикостероїдів. За даними статистики цей мікоз спостерігається у 20 % жителів планети.

Грибок Trichophyton rubrum під мікроскопом.

Інфікування патогенним грибком – червоним тріхофітоном (Trichophyton rubrum) – відбувається при контакті з хворим або через предмети загального користування (рушники, рукавички, побутові і суспільні предмети тощо). Саме тому при лікуванні захворювання у одного з членів сім’ї або колективу обов’язково повинні проводитися заходи по диспансерному спостереженню інших, що контактують з хворим осіб.

В деяких випадках людина інфікується спорами червоного трихофітону, але хвороба тривалий час ніяк себе не проявляє. Це означає, що він стає носієм рубромикоза і може бути заразним для оточуючих.

Клінічні різновиди рубромикоза

Грибок Trichophyton rubrum може вражати різні ділянки тіла. Залежно від цього виділяють такі клінічні різновиди розглянутого нами мікозу:

  • рубромікоз стоп;
  • рубромікоз кистей;
  • рубромікоз нігтів;
  • генералізований рубромікоз.

Інкубаційний період рубромикоза – тобто період, коли симптоми хвороби ще не проявилися – може бути різним. Поки фахівці не можуть дати чіткої відповіді на питання про причини цього. Можливо, що швидкість появи симптомів визначається станом імунної системи і залежить від кожного індивідуального випадку.


СимптомыРубромикоз стоп

При ураженні шкіри стоп спочатку у хворого проявляються ознаки ураження всіх міжпальцевих складок, а потім відбувається поширення грибка на підошви. При рубромикозе шкіра в області поразки стає:

  • суха;
  • почервоніла;
  • ущільнена;
  • з вираженим шкірним малюнком і борознами;
  • лущиться (за мукоидному типу).

Ділянки лущення більш виражені в місцях природних борозенок. Іноді в областях ураження з’являються поодинокі висипання.

Всі ці ознаки рубромикоза супроводжуються відчуттям свербежу в зоні змін шкірного покриву. У місцях інфікування колір шкіри стає застійно-червоним.

У дітей приєднується ще такий характерний і утруднює діагностику рубромикоза симптом, як ексудація – мокнутие. А в деяких випадках – поодинокі висипання: везикули або серопапулы.

Якщо хворий не починає своєчасне лікування, то такі ділянки ураження з’являються на тильних сторонах ступні й пальців. При запущених випадках грибкова інфекція захоплює нігтьові пластини та інші ділянки шкіри.

Рубромікоз нігтів

Рубромікоз нігтів в більшості випадків виявляється у хворих з іншими формами цього грибкового захворювання рідко спостерігається самостійно. Для цього мікотичної ураження нігтьових пластин характерно одночасне ураження нігтів на всіх пальцях.

Симптоми рубромикоза нігтів такі:

  • смужки жовто-сірого до сірувато-білого кольору;
  • потовщення нігтьової пластини;
  • нігтьова пластина кришиться і стає ламкою.

Розрізняють такі стадії рубромикоза нігтів:

  • нормотрофическая – нігті змінюють тільки своє забарвлення;
  • гіпертрофічна – нігті товщають і деформуються;
  • атрофічна – нігті стоншуються і руйнуються.

При відсутності лікування захворювання переходить в атрофічну форму. При цьому нігті починають стоншується і можуть повністю зруйнуватися. Залишки нігтьової пластини при такому перебігу рубромикоза видно тільки в області нігтьового валика.

Рубромікоз кистей

Рубромікоз кистей частіше стає наслідком самозаражения, що виникає у хворих з ураженням стоп, але може спостерігатися і первинне інфікування червоним тріхофітоном. Він виявляється такими симптомами, як і рубромікоз стоп, але вони виражені менш яскраво, т. к. частіше людина миє руки. При прогресуванні хвороби навколо вогнищ ураження шкіри утворюється характерний для цього захворювання переривчастий валик.

Генералізований рубромікоз

Ця різновид рубромикоза розвивається у тих хворих, у яких тривалий час спостерігалися інші обмежені форми цього грибкового захворювання. Посприяти переходу хвороби в цю форму можуть такі чинники:

  • хронічні захворювання внутрішніх органів;
  • патологія нервової системи;
  • ендокринні захворювання;
  • трофічні зміни шкіри;
  • прийом цитостатичних, гормональних і антибактеріальних препаратів.

Генералізований рубромікоз супроводжується ознаками інфікування різних ділянок тіла і виражається в поєднанні симптомів різних різновидів цього захворювання. Це означає, що у хворого присутні поєднані ураження ступнів, кистей, нігтів та інших ділянок тіла в різних варіаціях.

В залежності від варіабельності симптомів виділяють наступні форми генералізованого рубромикоза:

  • еритематозно-сквамозна;
  • фолликулярно-вузлова;
  • рубромікоз тіла.

Генералізований рубромікоз на запущених стадіях у дітей та осіб з ослабленим імунітетом може призводити до розвитку виражених алергічних реакцій. У таких випадках на тілі хворого з’являється висип.

Еритематозно-сквамозна форма

Ця форма генералізованого рубромикоза може проявлятися на будь-яких ділянках тіла, часто схожа на прояв захворювань, таких як атопічний дерматит, інший парапсоріаз або атипова екзема. Осередки шкірних змін при цій формі хвороби виглядають так само, як і при інших різновидах цього мікозу. Але вони можуть утворювати групи і схильні до прояву у вигляді кілець, дуг, гірлянд і полудугой.

У вогнищах уражень шкіри з’являються гіперпігментації і лущення, ступінь вираженості яких спрямована від центру до зовнішніх кордонів. Обриси змін мають вигляд фестончатого краю з набряковим переривчастим валиком.

 

Еритематозно-сквамозна форма протікає хвилеподібно і хронічно. Загострення захворювання частіше спостерігається в теплу пору року.

Фолликулярно-вузлувата форма

При фолликулярно-вузлуватою формі рубромікоз супроводжується ураженням шкіри ступнів, гомілок, сідниць і передпліч. Іноді в процес інфікування втягується шкіра обличчя.

Осередки шкірних змін при цій формі захворювання розростаються від центру до периферії і схожі за своїм зовнішнім проявам з такими захворюваннями, як вузлова еритема та васкуліт. При появі уражень шкіри на обличчі рубромікоз своїми маскується симптомами під клінічну картину туберкульозного вовчаку, папулонекротіческій туберкульоз, индуративную еритема Базена і інші дерматологічні недуги.

Рубромікоз тіла

При цій формі рубромикоза вогнища уражень шкірних покривів локалізуються під молочними залозами і в межъягодичных складках. У людей з ожирінням такі ж симптоми можуть спостерігатися і в інших складках шкіри.

Осередки шкірних змін стають ущільненими і мають бурий або жовтувато-червоний колір. На їх поверхні спостерігається лущення, яке спрямоване від центру до краю. Окреслені вогнища характерним для рубромикоза переривчастим валиком, і ця ознака дозволяє відрізнити це захворювання від мікробної екземи або кандидозу шкірних покривів. Диференціювати хворобу від цих шкірних захворювань дозволяє і такий симптом, як відсутність мацерації, що спостерігається при ураженні грибком Candida, і відсутність поліморфізму елементів, присутнього при екземі.

Діагностика

Для правильної постановки діагнозу «рубромікоз» крім огляду лікар-дерматолог завжди проводить диференційну діагностику цього грибкового захворювання з такими дерматологічними хворобами:

  • кандидоз;
  • трихофітія;
  • інтертригінозний і сквамозна епідермофітія стоп;
  • мікробна екзема;
  • глибокий пиодермит;
  • інфільтративно-нагноительная трихофітія;
  • индуративная еритема Базена;
  • васкуліт;
  • псоріаз;
  • фавус;
  • червоний плоский лишай нігтів;
  • нейродерміт;
  • папуло-некротичний туберкульоз.

Після цього для виключення помилок і підтвердження діагнозу хворому призначає аналізи для виявлення збудника і визначення подальшої тактики лікування:

  • цитологічне дослідження;
  • посів з культуральним дослідженням.

Забір матеріалу (або зіскрібок шкіри) для проведення цих аналізів повинен виконуватися наступним чином:

  • на шкірі зішкріб проводиться з крайових валиків або шкірних борозен;
  • на нігтьових пластинах зішкріб виконується з вільного краю пластини.

Цитологічний аналіз дозволяє підтвердити грибкову природу збудника, але не дає можливості виявити його вигляд. Для точного визначення причини мікозу повинен виконуватися культуральний аналіз, який не тільки виявляє вид грибка, але і дає можливість визначити його чутливість до лікарських препаратів.

Лікування

Лікування рубромикоза завжди має бути комплексним і спрямовуватися не лише на знищення грибка, але і на усунення факторів, що сприяють розвитку захворювання – ослаблений імунітет, хронічні патології внутрішніх органів, необґрунтований або тривалий прийом лікарських препаратів, гормональний дисбаланс і пр. Тактика етіотропної терапії визначається індивідуально і залежить від вираженості проявів захворювання.

Для лікування рубромикоза стоп і кистей рекомендуються такі заходи та препарати:

  • обробка вогнищ отслаивающими мазями – мазь Уайтфилда або Ариевича – і накладення бинтів;
  • обробка вогнищ 2%-м розчином йоду з подальшим нанесенням протигрибкових або підсушують мазей (Мікозолон, Экзодерил, Пімафуцин, Ламікон®, Толмицен, Нізорал, Дегтярна мазь 2-3%, мазі Вількінсона, Конькова, Сульфосалицин або Сірчана мазь 10-15%).

Замість використання отслаивающих мазей можуть призначатися фунгіцидно-кератолітичні лаки. Вони наносяться на шкіру (наприклад, стоп) щоденно протягом 3-4 днів. Після цього виконується тепла ванна з розчином соди або марганцівки і залишки лаку разом з відшарувалася шкірою видаляються. Потім вогнища ураження змазують розчином йоду і мазями.

Застосування фунгіцидно-кератолітичну лаків, на відміну від отслаивающих мазей, має ряд переваг:

  • забезпечується герметичність вогнища ураження, що попереджає подальше поширення грибкової інфекції;
  • відпадає необхідність бинтування, що доставляє безліч незручностей (особливо дітям).

Для лікування рубромикоза інших ділянок тіла (наприклад, в шкірних складках) для відшаровування уражених грибком тканин і герметизації вогнищ використовуються липкі пластирі та молочно-саліцилової-резорцин колодій. Надалі, як і при терапії рубромикоза стоп і кистей, вогнища шкірних поразок обробляються розчином йоду і протигрибковими і підсушують мазями.

При ураженні пушкового волосся і при поширених шкірних висипаннях, для лікування рубромикоза призначаються протигрибкові препарати для прийому всередину:

  • Гризеофульвін;
  • Дифлюкан;
  • Орунгал;
  • Ламізил (Ламікон®).

На всіх етапах лікування і для профілактики зараження використовуються протигрибкові присипки:

  • Хинофунгин;
  • Гальманін;
  • Асперсепт;
  • Дистундан;
  • Батрафен;
  • Йодоформ і ін.

Після усунення прогресуючих симптомів рубромикоза для профілактики рецидивів захворювання рекомендується протирецидивне лікування. Воно полягає у виконанні таких заходів:

  • змазування уражених ділянок рідкими противомикозными складами – Йоддицерин, Нитрофунгин, Горостен, Антифунгин, 2%-й розчин йоду, Бетадин та ін;
  • періодичні гарячі ванни з розчинами перманганату калію або соди і мила;
  • лікування мікозу нігтів, які є резервуаром для збереження грибкової інфекції.

Для лікування рубромикоза нігтів можуть застосовуватись різні методики. Терапія цього виду захворювання потребує індивідуального підходу і скрупульозності, т. до. саме нігтьові пластини можуть ставати резервуаром для збереження спор грибка, які стають причиною рецидиву.

Більш ефективною вважається комбінована методика, яка полягає в прийомі противомикотических коштів всередину і зовнішньої терапії. Зазвичай спочатку виконується відшарування нігтьової пластини, а потім призначається прийом Гризеофульвіну або іншого препарату. Але іноді прийом протигрибкових засобів всередину призначають паралельно з проведенням видалення нігтя.

Для відшарування нігтьової пластини застосовуються наступні способи:

  • Кератолітичні лаки для нігтів. На нігтьову пластину відповідно до інструкції, прикладеної до препарату Батрафен, Лоцеріл або Микоспор, наноситься лак. Згодом уражені ділянки видаляються за допомогою спеціального скребка, що входить в упаковку разом з препаратом.
  • Кератолітичні пластирі. На уражений ніготь наносяться товстим шаром такі речовини, як сечовина, саліцилова або трихлоруксусная кислота. Нігтьова пластина заклеюється пластиром, і пов’язка залишається на 48 годин. Процедуру повторюють 2-4 рази до повного розм’якшення нігтя. Після цього його видаляють за допомогою кусачок і скальпеля.
  • Кератолітичні мазі. Мазь на основі ланоліну і калію йодиду наноситься товстим шаром на ніготь, покривається компресним папером, ватою і забинтовують. Пов’язку залишають на 4-5 днів. Після цього мазь наносять таким же чином до повного розм’якшення пластини. Потім її безболісно видаляють пінцетом і скальпелем.
  • Хірургічні операції. Виконуються після проведення місцевої анестезії або загального знеболювання за допомогою хірургічних інструментів.
  • Після видалення нігтя проводиться місцева противомикотическая терапія, яка полягає в обробці ураженої ділянки такими антисептичними засобами, як 5%-й розчин йоду, Фукорцин, Мультифунгин, Нитрофунгин та ін. Після таких обробок на шкіру наносяться мазеві препарати:

    • мазь сірчано-дегтярна;
    • Афунгил;
    • Мікозолон;
    • Микополицид та ін.


    Профілактика

    Громадські заходи профілактики рубромикоза, прийняті на законодавчому рівні, полягають у:

    • регулярне проведення санітарного нагляду в місцях громадського користування (саунах, басейнах, лазнях, дитячих і лікувальних закладах тощо) та обстеженні осіб, які там працюють;
    • диспансерному спостереженні за хворими з рубромикозом протягом року після завершення лікування та їх обов’язкову явку на контрольний огляд 1 раз на 4 місяці.

    Велика роль у профілактиці цього грибкового захворювання полягає у дотриманні правил особистої гігієни і регулярному проведенні заходів щодо санпросвещению. Особлива увага повинна приділятися лікування хронічних захворювань, які сприяють зниженню імунітету, і правильного догляду за шкірою рук і ніг.

    При відвідуванні громадських місць, в яких присутня висока ймовірність зараження (наприклад, басейнів), слід користуватися індивідуальною взуттям, рушниками та іншими предметами, через які можливе зараження грибковими інфекціями. У профілактичних цілях перед відвідинами таких місць рекомендується користуватися протигрибковими препаратами Повідон-йод, Доктор ЙОД, Ламізил та ін.

    До якого лікаря звернутися

    При підозрі на грибкове захворювання шкіри слід звернутися до дерматолога або до фахівця з грибкових захворювань — микологу. У деяких випадках, якщо інфекція важко піддається лікуванню, необхідно обстежитися у ревматолога та імунолога. Це пов’язано з важким перебігом мікозів на тлі хвороб сполучної тканини і порушень імунітету.

    Здоров’язберігаючий канал, фахівець розповідає про види грибка стопи і нігтів, в тому числі і про рубромикозе:

    Фахівець клініки косметології та дерматовенерології «Хелпскин» розповідає про рубромикозе:

     

    загрузка...

    Оставить комментарий

    Ваш email нигде не будет показанОбязательные для заполнения поля помечены *

    *