Аутизм у дитини – потрібно боротися?

Серед дітей є ті, хто трохи не схожий на своїх однолітків. Такі діти живуть в своєму тісному замкнутому світі, куди мало кого впускають або ж не пускають практично нікого. Діти ці особливі і народжуються вони з діагнозом «аутизм». На сьогоднішній день аутизм є досить поширеним захворюванням. Якщо дитина народжується з діагнозом «аутизм», це зовсім не означає, що у нього хворі або ж неповноцінні батьки. Діти-аутисти з’являються у здорових, повноцінних сім’ях, де до цього не було жодних порушень в розвитку і формуванні особистості.

Лікарі висувають велику кількість можливих теорій, які пояснюють причини появи такого розладу особистості, як аутизм. Тут виділяють генетичний фактор, наслідки важких пологів у жінки або ж щеплень у дитини в перші роки життя, тривале штучне вигодовування, внутрішньоутробне порушення роботи головного мозку. Але, посилатися на одну з цих теорій не рекомендується, так як фактичних доказів вони не мають. Діагноз «аутизм» дозволяє дитині повноцінно рости, розвиватися і формуватися. Єдине, що батьки, а також фахівці-психологи повинні грати в цьому процесі провідну роль.

Як розпізнати аутизм у дитини?

На жаль, ми все ще продовжуємо жити в пострадянський час, де медицині як такої, а вже тим більше – науковим фактам і досягнень, приділяється катастрофічно мало уваги. Це стосується і дітей-аутистів. На Заході аутизм у дітей не сприймається як хвороба або ж якась страшна патологія. Такі діти ходять в дитячі садки і школи, повноцінно розвиваються, ростуть і не відчувають тиску суспільства.

У нас такі умови для дітей не створюються і не плануються. Дитина з таким діагнозом не відвідує суспільну школу, а навчаються в стінах будинку. Досить великі шанси на повноцінне розвиток і життя надалі у тих дітей і батьків, які виявили розвиток аутизму на ранній стадії його виникнення.

Обстежити дитину необхідно в тому випадку, коли увага дитини вже з перших місяців життя зосереджена на оточуючих його предметах (іграшки, картинки, деревах тощо), але не на мамі і татові, як це повинно бути. Зокрема, повноцінне нормальний розвиток будь-якої дитини повинно починатися і закінчуватися мамою. Діти з першого дня появи на світ виділяють именноо маму серед всіх інших родичів та осіб, які з ним знайомляться.

Далі, коли дитині виповнюється 1-2 роки батьки можуть відзначити, що йому все одно на тих, хто перебуває з ним поруч. Тобто, діти-аутисти воліють не дивитися в очі співрозмовнику, а займатися в цей період своїми, більш важливими справами. Рух дитини однотипні, монотонні. Дитина може кілька разів поспіль промовляти одні і тіж слова, ставити однакові питання, навіть незважаючи на те, що 5 хвилин тому вже чув відповідь на це питання. Така поведінка не властива звичайному здоровому, повноцінно розвивається дитині. При найменших підозрах на затримку в розвитку або ж якісь відхилення у дитини, батькам необхідно звернутися до лікаря-педіатра і фахівця-психолога.

Приблизно у 2-3 роки можна з імовірністю в 100% визначити, що дитина страждає від аутизму. Такі діти схожі на вовків-одинаків: їм не потрібно суспільство, вони постійно спілкуються з порожнечею, дуже сильно бояться знакомст з новими людьми, а також відвідин незнайомих місць. Дітям-аутистам не цікаво суспільство інших дітей, вони воліють спілкуватися з однією улюбленою іграшкою, ручкою, квіткою (з будь-яким неживим предметом).

Як допомогти дитині-аутисту?

Звичайно, діагноз «аутизм» є величезним стресом, травмою для батьків. Адже кожен з нас сподівається на те, що його дитина буде рости здоровим, красивим і щасливим. Але, тут треба зазначити, що цей діагноз не є вироком на життя, розвитку та становленні дитини.

Якщо батьки дитини-аутиста вчасно виявили відхилення в розвитку малюка, звернулися до фахівців і почали проходить курс реабілітації, то в такому випадку у дитини є всі шанси на повноцінне здорове життя. Звичайно, для того, щоб полегшити життя дитині, батькам доведеться постаратися і докласти максимум зусиль.

З дитиною необхідно займатися, розвивати його і обов’язково – коригувати поведінку. Батькам при цьому не треба замикати своє коло спілкування і розвитку на дитину – ви повинні бути позитивні, розвиватися і прагнути до того, щоб ваша дитина не бачив сльози, а тільки радість. Цілі в розвитку дитини також потрібно ставити поступово – спочатку перше слово, потім – похід на горщик, спілкування з мамою/татом, вивчення навколишнього світу і т. д. Не варто ні емоційно, ні фізично навантажувати дитину.

Обов’язково разом з психологом та іншими педагогами з розвитку обговоріть тактику далььнейших дій і розвитку вашої дитини. Не варто йти в різні боки, напрямок розвитку і формування здорової особистості з вашого малюка, має бути єдиним.

Пам’ятайте, що у дітей аутистів відсутній такий рефлекс, як наслідування. Саме тому діти не можуть разом з вами почати грати в ляльки, повторити кілька літер алфавіту, намалювати квіточку і т. д. Такі діти, приміром, зовсім не помічають своїх однолітків у тій же пісочниці. Але, навіть незважаючи на це, потрібно всіляко долучати дитину до спілкування з однолітками і постійного знаходження в товаристві інших людей.

Фізичний розвиток дитини-аутиста

Дитина-аутист в обов’язковому порядку повинен активно розвиватися у фізичному плані. Це сприяє правильному формуванню мозкової діяльності, моторики, координації рухів у просторі. Присідайте разом з дитиною, кружляє, ползайте, грайте в різні рухливі ігри.

Обов’язково привчайте дитину до того, що є таке слово, як «ні», «не можна», «не роби». Діти-аутисти відрізняються якоюсь агресією у ставленні до близьких і оточуючих – вони можуть штовхнути, образити, вдарити і т. д. Батьки ж, у свою чергу, повинні чітко контролювати даний процес.