Цитомегаловірусна інфекція у дітей

Цитомегаловирус відноситься до найбільш поширеним вірусам, які виявляються повсюдно. Згідно з дослідженнями, антитіла до даного вірусу виявляються у 90% дорослих людей. У більшості випадків дане захворювання протікає в прихованій формі, проте при зниженні імунітету цитомегаловірус може призводити до тяжких патологій. Нерідко зараження відбувається в дитячому віці. Розглянемо, що потрібно знати про цитомегаловірусної інфекції у дітей.

Що таке цитомегаловірусна інфекція?

Збудником цитомегаловірусної інфекції називають вірус сімейства Herpesviridae, який морфологічно схожий на вірус простого герпесу. Потрапляючи в кров людини, він проникає в клітини органів і тканин і залишається в них назавжди. Під впливом цього вірусу клітки сильно збільшуються в розмірах і припиняють ділитися.

Зараження найчастіше відбувається від хворої людини, який найчастіше є носієм вірусу і може і не підозрювати про свій статус. Інфікування вірусом можливо повітряно-крапельним, контактно-побутовим та внутрішньоутробним шляхом.

Цитомегаловірусна інфекція у дітей може бути вродженою і набутою. Залежно від форми розрізняються симптоматика і наслідки цього захворювання

Вроджена цитомегаловірусна інфекція у дітей

Найбільш небезпечно зараження плода в першому триместрі вагітності. У такому випадку, якщо дитина не гине внутрішньоутробно, він народжується з різними вадами розвитку. Найчастіше це звуження аорти і легеневого стовбура, дефекти міжшлуночкової та міжпередсердної перегородок, аномалії будови нирок, атрезії стравоходу, гіпоплазія легень, макрогірія, мікроцефалія.

При зараженні вірусом в другій половині внутрішньоутробного розвитку, вади не формуються. Однак симптоми цитомегаловірусної інфекції у дітей спостерігаються з першої доби життя. Зазвичай це такі патології:

• Геморагічний синдром;
• Жовтуха, яка може розвиватися в результаті атрезії жовчних шляхів, цирозу печінки, вродженого гепатиту;
• Гемолітична анемія ;
• Інтерстиційна пневмонія;
• Гідроцефалія;
• Менінгоенцефаліт;
• Нефрит;
• Полікістоз підшлункової залози;
• Ентерити і коліти.

Гостра форма вродженої цитомегаловірусної інфекції має схильність до важкого перебігу. При цьому часто відбувається вторинне інфікування різними агентами (інші інфекції), що значно збільшує ризик загибелі немовляти в перші тижні життя.

При хронічній вродженої формі цитомегаловірусної інфекції у дітей симптоми, як правило, відразу після народження не спостерігаються. Пізніше виявляються наслідки внутрішньоутробного зараження: патології зору і слуху, проблеми в розвитку, неврологічні відхилення.

Симптоми придбаної форми цитомегаловірусу у дитини

Якщо дитина інфікувався збудником цитомегаловірусної інфекції відразу після народження (зазвичай через грудне молоко) специфічних ознак зараження не спостерігається. Однак інфекція значно підвищує ризик розвитку багатьох захворювань, в першу чергу пневмонії і гепатиту. Також нерідкі в цьому випадку шкірні висипання.

Симптоми цитомегаловирусного інфікування у дітей старшого віку схожі на прояви багатьох вірусних захворювань. До них відносяться біль в м'язах, втома, підвищення температури тіла, головний біль. У деяких випадках спостерігається збільшення розмірів селезінки і печінки. Тривалість симптоматики залежить від віку дитини, загального стану його здоров'я. Зазвичай через 2-3 тижні ці прояви проходять.

Чим небезпечна цитомегаловірусна інфекція у дітей?

Як вже було сказано, цитомегаловірус може існувати в організмі дитини довгий час, нічим себе не проявляючи. Однак при зниженні імунітету захворювання здатне перейти в гостру форму. В такому випадку цитомегаловірусна інфекція у дітей може спровокувати розвиток багатьох важких недуг, таких як плеврит, пневмонія, артрит, енцефаліт, міокардит.

Діагностика і лікування цитомегаловірусної інфекції у дітей

Через розмаїття клінічних симптомів діагностика цитомегаловірусної інфекції досить скрутна. Зазвичай використовують одночасно 2-3 лабораторних тесту. Матеріалом для дослідження може служити слина, кров, сеча, грудне молоко і деякі інші тілесні рідини. Важлива умова — проба досліджуваного матеріалу повинна бути доставлена ​​в лабораторію протягом 3-4 годин після забору.

У ході діагностики визначають наявність антигенів до вірусу. При цьому використовують такі методи дослідження: РИФ (імунофлюоресценція), ІФА (імуноферментний аналіз), ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), ДНК-ЦМВ-гібридизація.

На сьогоднішній день не існує ефективного лікування цитомегаловірусу. Якщо інфікування протікає у дитини в латентній формі (вірусоносійство), ніяка спеціальна терапія не проводиться. Батьки повинні зміцнювати імунітет малюка, оберігати його від зараження ГРЗ і ГРВІ.

У разі загострення цитомегаловірусної інфекції у дітей лікування проводиться за допомогою противірусних лікарських препаратів. Крім того, застосовують спеціальну терапію для лікування ураженого органу. Лікування досить складне. Багато противірусні препарати не надають необхідної дії, а деякі з них можуть призводити до зворотного ефекту (хвороба стає важчою). Тому вибір ліків і методів лікування вимагає високої кваліфікації лікаря.

Цитомегаловірусна інфекція у дітей небезпечна своїми ускладненнями. Важливо своєчасно її діагностувати, щоб не пропустити перехід латентної форми в гостру. При появі будь-яких симптомів захворювання дитини його потрібно показати лікарю.