Міжпальцевий дерматит у собак і його лікування

міжпальцевих дерматит у собак є запальне захворювання, при якому уражаються всі шари шкіри в складках між пальців тваринного, на подушечках лап і навколо кігтя. Більш того, іноді процес поширюється на покриті шерстю ділянки верхньої поверхні лап. Незважаючи на нібито несерйозність, подібний недуга здатний доставляти собаці істотний дискомфорт, аж до того, що тварина починає кульгати. Тому міжпальцевий дерматит вимагає своєчасного і повноцінного лікування.

Причини

Розвиток запального процесу на лапах тварини може бути ознакою величезної кількості системних захворювань. А отже, будь-які спроби господарів собак полегшити страждання своїх вихованців за допомогою різноманітних засобів для місцевого застосування, що підбираються в основному самостійно або за порадою інших тваринників, не дають результатів. Це й не дивно, адже при такому самолікуванні не зникає той фактор, який і послужив приводом для розвитку патології. В його ролі можуть виступати:

  • Травми або будь-які пошкодження шкіри, зокрема тріщини, забиті місця, розчухи і т. Д. У таких випадках має місце травматичний дерматит.
  • Взаємодія з дратівливими фізичними або хімічними чинниками, що призводить до появи набряку, свербіння, почервоніння шкіри, формуванню пухирів і т. д., тобто в наявності ознаки контактного дерматиту. Але цей вид недуги досить легко сплутати з екземою (хронічною формою запалення шкіри) навіть професіоналам.
  • Контакт з алергенами, наслідком чого стає алергічний дерматит.
  • Занесення інфекції, як правило, бактеріальної, в рани, розчухи або навіть мікротріщини на лапах. У подібних ситуаціях запалення шкіри буває проявом бактеріального дерматиту, який зазвичай виступає в ролі ускладнення інших форм захворювання.
  • Паразитарна інвазія, зокрема зараження підшкірним кліщем і т. Д. У таких випадках діагностують паразитарний дерматит.
  • Психологічні проблеми, наприклад зміна місця проживання, розлука з господарем і т. п., можуть стати приводом для розвитку психогенного дерматиту.

Таким чином, в залежності від причини розвитку розрізняють різні види захворювання, з кожним з яких треба боротися по-своєму.

до змісту ^

Симптоми і особливості терапії

Лікування межпальцевого дерматиту у собак здійснюється в залежності від його форми, оскільки запорукою одужання тварини є усунення фактора, послужив причиною розвитку недуги. Найкращим чином з підбором виду і характеру терапії впорається професіонал. Тільки грамотний ветеринар зможе оцінити тяжкість стану і призначити оптимальне для конкретного вихованця лікування.

межпальцевый дерматит у собак

міжпальцевий дерматит

Найчастіше спостерігається виникнення запалення внаслідок отримання травми, оскільки буквально кожен вигул собаки пов'язаний з ризиком поранити лапу осколками битого скла, будівельним сміттям та іншими «благами» цивілізації. Тому після кожної прогулянки варто уважно оглядати тварину і при необхідності відразу ж обробляти рани антисептиками. Найкраще після цього звернутися до ветеринара і дотримуватися його рекомендацій. Продовжувати лікування потрібно до повного загоєння, щоб не допустити переходу запального процесу в хронічну форму.

Боротися з контактним дерматитом господарям собак зазвичай доводиться в холодну пору року, коли дороги обробляються спеціальними антиожеледними засобами. Вони здатні надавати дратівливу дію на шкіру лап тварини і ставати причиною розвитку запалення. Тому в таких випадках першочерговим завданням є усунення взаємодії між шкірою собаки і хімікатами — найкраще з подібним завданням впорається спеціальне взуття.

Одним з найбільш складних в діагностиці та лікуванні видів дерматиту визнаний алергічний. Його відмінною рисою вважається поширення запального процесу на досить великі ділянки тіла собаки, причому найчастіше первинні осередки формуються за вухами, біля рота або очей. У таких випадках може знадобитися зміна корму і дієта. Якщо ж протягом тижня після зміни раціону тварини в його стані не помічається поліпшень, то варто запідозрити підвищену чутливість до факторів зовнішнього середовища, наприклад пилу, пилку рослин і т. Д. У подібних ситуаціях проводиться терапія, спрямована на корекцію імунітету, а також профілактика бактеріальних і грибкових ускладнень.

Лікування бактеріального дерматиту починають після точного підтвердження присутності інфекції. Як правило, воно полягає в:

  • проведенні антибактеріальної терапії;
  • нормалізації вітамінно-мінерального обміну;
  • усунення гормонального дисбалансу;
  • використанні антимікробних засобів;
  • застосуванні стафилококкового бактеріофага.

При діагностуванні паразитарної форми недуги лікування здійснюється шляхом обробки уражених зон інсектоакарицидними засобами, прийому глистогінних і інших препаратів, вибір яких залежить від виду виявлених паразитів.

Що ж стосується психогенного дерматиту, то впоратися з ним найскладніше. Безумовно, в таких випадках ветеринар підбирає для тваринного заспокійливі засоби, але запорукою одужання є прийняття ситуації, що склалася і адаптація до нових умов життя, що, на жаль, не завжди можливо.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *